Маленькі психологічні секрети для гірськолижних інструкторів
Секрет 1
Будь-яка людина, і в тому числі й гірськолижник, сприймає світ за допомогою вух, очей і тілесних відчуттів. Відповідно до цього виділяють три основні сигнальні системи: візуальну, аудіальну й кінестетичну (відчуття). І хоча в кожної людини є всі три сигнальних системи, але розвинені вони по-різному. У когось краще розвинена аудіальна система, у когось кінестетична, у когось візуальна. Трапляється, що добре працюють відразу дві системи, три - дуже рідко. Залежно від провідної системи всіх людей умовно ділять на кінестетиків, візуалів і аудіалів.
Візуали: в основному сприймають інформацію через зір. Можна сказати, що прислів'я: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути", прямо відноситься до них. В інформації для візуалів, насамперед, важливий зоровий образ, його яскравість і барвистість. Наприклад, згадуючи який-небудь випадок, вони, швидше за все, спочатку побачать <картинку>, якось пов'язану зі згадуваною ситуацією, що, а вже потім у пам'яті виникнуть відчуття, слова й інші звуки. Якщо ви хочете, щоб ваш клієнт краще засвоїв ваші рекомендації з техніки катання на гірських лижах, спробуйте передати ваші знання за допомогою образів. Наприклад, пояснюючи основну стійку гірськолижника, вираження: "Руки перебувають у положенні тачки", можна трошки видозмінити так: "Уявіть, що в руках ви везете тачку, навантажену різнобарвними льодяниками (або кулями, або іграшками, і т.д.)". Взагалі в розмові з візуалом варто частіше вживати вираз типу: "уяви собі:" "виглядає так, начебто", "схоже на". І звичайно саме для візуалів ваша демонстрація техніки катання важлива насамперед.
Аудіали: Аудіали, як ви, напевно, уже догадалися, пізнають світ через слух. Тобто їм, важливий звуковий ряд інформації, те, як вимовляються слова, чи чітка артикуляція говорячого, який тембр голосу (хоча це звичайно важливо й для візуалів і кінестетиків теж.) Ви й самі, напевно, не раз зауважували, як утомливо слухати лектора, що монотонно бубонить собі під ніс. Якщо ж при цьому його мова перевантажена якими-небудь специфічними термінами, мало вам знайомими, то ваша увага, швидше за все, дуже швидко перемкнеться на який-небудь більше цікавий вам предмет. Нема що говорити, що для аудіалів такий лектор найбільш протипоказаний. Пояснюючи щось, аудіалам найкраще просити "послухати" вас; "послухати лижі під своїми ногами"; "послухати сніг". Так вони скоріше вас зрозуміють.
Кінестетики : Що ж стосується кінестетиків, то їм потрібні, насамперед, відчуття, відчуття тіла, у будь-якому їхньому виді. До речі із трьох груп, про які тут мова йде, саме кінестетики люблять більше всіх рухатися, адже за допомогою рухів вони одержують нові відчуття. Вони найбільш непосидючі й люблять більш рухливі ігри, відчуття швидкості й ритму. Якщо вам довелось навчати кінестетика, то, насамперед, просите його "відчути": "відчути рух", "відчути свої лижі", "відчути ритм рухів", "відчути, як давить ступня на черевик"і т.д..
Під час занять.
Під час занять, розбиратися, хто перебуває перед вами - аудіал, візуал або кінестетик, звичайно нема коли, особливо якщо ви займаєтеся із групою. Тому було б краще, якби у вашій мові зустрічалися дієслова (або вирази) звернені й до слуху, і до зору, і до відчуттів людини. Тобто було б добре попросити своїх учнів і "послухати", і "побачити", і "відчути" те, що ви пояснюєте. І залежно від цього давати й завдання, що задіють всі сигнальні системи організму.
Приклад:
- завдання для візуалів -
уявіть собі, що ви їсте як Бенжамін Райх або як Коля Веселовский:
уявіть, що ваші лижі ріжуть рівну чисту дугу, а тепер спробуйте проїхати по тій дузі, що ви собі подумки намалювали.
- завдання на слух -
почути різницю у звуці різаного ковзання й звуці прослизання лиж у бік:
с закритими очами вгадати, які повороти робить інший гірськолижник на схилі (почути):
- завдання на відчуття -
проїхати, звертаючи увагу на те, як змінюється відчуття тиску ноги на лижу в повороті.
Добре, якщо на безпечній ділянці схилу ви попросите вашого учня проїхати трохи із закритими очами. Це також змушує прислухатися до своїх відчуттів.
Секрет 2. Трохи про вираз "ти повинен".
Прохання або порада трохи приємніша наказу. Я маю на увазі, що не вартує, звертаючись до учня, увесь час використати в мові тільки модальність повинності. Відома всім з дитинства формулювання: "Ти (Ви) повинен робити так:" звичніше, але все - таки людина швидше почує вашу вимогу, якщо вона буде сформульована в більш м'якому тоні. Замість неприємного дієслова "повинен", можна використати м'яке: "спробуй зробити так", або "ти можеш зробити так те", що не викликає в людині внутрішнього опору типу: "Я нікому нічого не повинен!". Адже ви ж самі зацікавлені, щоб ваш клієнт займався на ваших заняттях безпосередньо гірськими лижами, а не боровся із самим собою, зі своєю злістю й роздратуванням.
Секрет 3. Про використання гірськолижних термінів.
Будучи новачком, у гірських лижах, і, потрапивши перший раз у гірськолижну школу, я зіштовхнулася з великою кількістю незнайомих для мене термінів. (стійка косого спуска, плуг, кутове положення, скидання п'ят і т.д:) Пройшло досить багато часу перш ніж я стала розуміти, що кожний з них означає. Тобто я бачила, що показує інструктор, але слів його зрозуміти не могла, тому що в них було дуже багато незнайомих термінів. Навчання було б простіше, якби інструктор, особливо перший час, показуючи рух, говорив би: "Я роблю так" і показував би, не використовуючи, якихось термінів і визначень. І тільки по закінченні, деякого часу, коли ваші клієнти вже звикнуть, наприклад, ставити лижі в положення плуга, ви можете назвати, дати визначення цієї вправи: "Цей технічний елемент називається плуг". Це пов'язане з тим, що процес сприйняття нової інформації в людини розділений, тобто він сприймає окремо зорову інформацію, дотикальну (тактильну) і інформацію словесну, пов'язану зі сприйняттям, усвідомленням нових термінів. Тіло трохи легше запам'ятовує нову інформацію, новий рух, нові відчуття, ніж нове слово. І мозок людини повинен проробити певну роботу перш, ніж звуковий ряд слова з'єднатися зі змістом даного слова, з його значенням.
Органи почуттів людини - зір, слух, тілесні відчуття, смак, запах, відчуття рівноваги й т.д. ставитися до першої сигнальної системи, що є й у людини й у тварин. А мова й слова ставляться до другої сигнальної системи, що виникла пізніше.
Приклад: Дитина багато разів зіштовхується з поняттям "молоко", він знає, де воно перебувати, як воно пахне і який у нього смак. Але запам'ятати слово "молоко" і з'єднати його з тими відчуттями, які в нього є із приводу слова <молоко> дитина може далеко не відразу. Не забувайте, будь ласка, що ваші клієнти теж із працею засвоюють поняття, які не знайомі ще їхньому тілу. Їхнє тіло ще не знає "стійку косого спуска" або правильного "кутового положення", і тому ці терміни ще не зрозумілі. Тільки нагромадивши певний тілесний досвід, людина, буде готова засвоїти новий для неї гірськолижний термін.
Секрет 4. Про волю вибору:
Дуже було б приємно для клієнта, якби шановний пан інструктор :) надавав би йому (клієнтові) волю вибору схилу, вправи, швидкості: Коли є із чого вибирати, і людина вибирає це сама, вона з більшим задоволенням вчитися. Клієнт досягає кращих результатів, тому що відчуває свою волю й свою відповідальність за процес навчання. Намагайтеся надати, при наявності такої можливості, вибір схилу або вправи самому клієнтові. Звичайно, ви пропонуєте вашому учневі саме ті схили, які відповідають його рівню підготовки й техніки, але головне, щоб він сам міг вибрати один з декількох запропонованих варіантів.
